Цвітіння води у Дніпрі. Чому цвіте та хто в цьому винен? Чи можнa користуватися цією водою?

Щорічно городяни стикаються з цвітінням Дніпра. Явище, звичайно, не найприємніше, але головна проблема полягає зовсім не в цьому. Чим викликано цвітіння води в річках і чим воно багате, розповів провідний науковий співробітник НДІ біології ДНУ ім. Гончаря, співавтор другої в Україні обласної Червоної книги фауни і “Зеленої програми” Дніпра Борис Барановский, пише “49000.com.ua”.

– Називати ці процеси цвітінням не правильно. Коректніше називати їх масовим розвитком планктонних синьо-зелених водоростей або ціанобактерії. Для того, щоб досягати такого зростання для них особливо важливі три чинники: тепло, застійні води і наявність поживних речовин. Глобальне потепління і відсутність зелених насаджень по берегах Дніпра забезпечують хороше прогрівання води, а отже – необхідну для зростання ціанобактерій температуру. І це єдиний чинник, в якому не винна людина.

Друге – це відсутність хорошої течії, яка б рівномірно перемішувала воду і тим самим знижувало температуру. У цьому “винні” водосховища. Втім, позбавитися зараз від них неможливо – саме завдяки ним сьогодні ми можемо говорити про створення повноцінного водного шляху в Європу і нажаль в Білорусь. І третя умова – це наявність достатнього живлення для водоростей. Щоб активно розмножуватися їм потрібні азот і фосфор.

Якщо азот вони можуть споживати безпосередньо з довкілля, то фосфору в природі дуже мало і якби людина не забезпечувала ним бактерію ми не спостерігали б цвітіння водойм і різкого запаху, з ним пов’язаного.

– Як саме фосфор потрапляє в Дніпро?

– Найбільша кількість фосфору потрапляє в річки завдяки сучасним миючим засобам. Разом із стічними водами вони потрапляють в каналізацію, а звідти – в Дніпро. Так, сьогодні існують чистячі і миючі препарати, які не містять фосфор, але вони досить дорогі і не всім по кишені. Ну і, звичайно ж, далеко не кожен замислюється про те, що саме містить його засіб для миття посуду або пральний порошок і як це шкодить природі.

– Чи шкідливі ці бактерії для людини?

– Самі бактерії ні. Але разом з природніми процесами, що проходять в циклі життя і розмноження, вони виділяють у воду дуже токсичні речовини. Деякі екологи навіть порівнюють їх з отрутою кобри. Втім, їх не настільки багато, щоб завдати серйозної шкоди. Отруєння отримати наковтавшись цієї води навряд чи можна, а ось стимулювати розвиток алергії дуже легко. Плюс не варто забувати, що токсини ціанобактерій досить канцерогенні. Особливо вони небезпечні для вагітних.

– Тобто вода з Дніпра в період цвітіння шкідлива? Її не можна пити?

– Панікувати не варто. Як я вже говорив, концентрація токсинів невисока, а вода з Дніпра проходить через очищення хлорним вапном, яке вбиває мікроорганізми і їх продукти життєдіяльності. В цілому ж, за усіма показниками, вода в нашій річці ідеально підходить для вживання.

Але це не означає, що її не треба відстоювати або пити не кип’яченою. Не варто забувати про те, скільки усього скидають в річку підприємства міста.

– Говорять, за аналогічних умов багато річок на північ від нас не цвітуть. З чим це пов’язано?

– Для будь-якої водойми існує поняття природного очищення. Це означає, що воді достатні 20-30 кілометрів для того, щоб вона очистила сама себе. У деяких водосховищах вода дійсно не цвіте. І це пов’язано саме з тим, що упродовж тих самих 20-30 кілометрів в неї ніхто не скидає речовини, що задовольняють апетит синьо-зелених водоростей. У нас же такої зони немає, тому проблема залишається.

– чи Можна купатися на пляжах Дніпра?

– Порівняно безпечними залишаються пляж на Монастирському острові, далека коса на Перемозі. Правда, краще купатися не на внутрішній, зверненій до міста, а на зовнішній її частині. Звичайно, накатні явища бувають і там, але набагато рідше.

– Що ми можемо зробити для того, щоб розв’язати проблему водоростей?

– По-перше, мінімізувати вплив глобального потепління. Для цього треба висаджувати на берегах дерева, що створюватимуть тінь і не дозволятимуть воді нагріватися до комфортної для бактерій температури. По-друге, намагатися якомога менше використати в побуті фосфорвмісні чистячі засоби і порошки. А в іншому повинні серйозно працювати екологічна інспекція і міська влада, оскільки окрім простих громадян відходи скидають в річку ще і великі підприємства.