Історія риболовних гачків.

Іноді, навіть в колі професіоналів, можуть народжуватися безпідставні чутки. Підтвердження цьому факту формулювання – “модні снасті то понти”. Звичайно, замість вудлища можна використати берізку, що стоїть неподалік. Замість волосіні цілком підійде якірний ланцюг корабля або така ж за параметрами, знята з рідної шиї. Але як бути з гачком? Безглузда представниця класу водних хребетних (у сенсі риба) принципово ігнорує будь-які нововведення і як і раніше чіпляється виключно на банальний гачок.

Трохи історії

Згідно зі свідоцтвом наївних істориків гачок був винайдений близько 20 000 років тому. З подібним твердженням можна погоджуватися або ні – очевидців не знайти. Але документи, з такою працею знайдені археологами, свідчать, що це знаряддя для вилову риби було популярне ще за пару тисячоліть до Різдва Христового в Єгипті і Китаї…

Але, мабуть, одним з ранніх різновидів гачків служила своєрідна розпірка. При заковтуванні приманки, зігнута двосічна голка розпрямлялася і таким чином опинялася у риби, як говориться, у поперек горла. На сьогодні подібною екзотикою користуються досить рідко, хіба що для лову вугрів і знаменитих летучих риб.

В принципі, ідея риболовецького гачка (у тому вигляді, в якому ми споглядаємо його сьогодні), прийшла в голову людині, яка додумалася зігнути звичайну швацьку голку. За прикладом “далеко ходити не треба”. “Нагрівайте голку до червоного каління, зубилом зробіть борідку і загостріть жало. Потім нагрійте ще раз і зігніть в гачок бажаної форми”. Подібні (і детальніші) записи робив китайський імператор Цзинь Гу в другому столітті нашої ери. Видно великий рибалка був, коль історія пам’ятає про нього по цих записах.

Гачок розпірка

У продовж тривалого періоду у виготовленні гачків процвітали страхітлива кустарщина і безвладдя. Втім, населення рідної планети ухитрялося на цю тему усіма доступними (і не дуже) способами. Цю снасть виготовляли з дерева всіляких порід (особливою популярністю користувалися деревні шпильки), ріг, хітин і навіть дорогоцінні пластини панцира черепахи. Більше того, до наших днів збереглися зразки гачків з каменю, перламутру, бронзи, латуні, міді, а також з чистесенького золота.

Останні можна замовити прямо сьогодні і навіть з елегантним клеймом у вигляді власних ініціалів. Втім, перед тим, як оте замовляти, подумайте про те, що риба може не оцінити вашого доброго смаку і основ “крутизни”. Візьме та і перекусить поводок в самий ліричний момент. Ну, а вам цілих 15 хвилин доведеться горювати про втрату…

Цілком можливо, що саме з цієї причини, рибалки всього світу схильні вибирати гачки з недорогих металів. Слава про їх нескороминущу якість пішла починаючи з XYII століття з берегів Туманного альбіону. Саме в Англії виробники класичних швацьких голок вирішили розширити спектр товарів до серійного виготовлення гачків. Одним з перших промисловців-виробників став Чарльз Кирби, який винайшов, якщо можна так виразитися, власний почерк. Форма гачка, яку він розробив, і до цього дня носить горду назву “кирби”.

Втім, британці славляться своїм “крутійством” досі.

Будучи в Лондоні, не забудьте заскочити в Реддинг Уорстерпшир, що в районі старого лондонського моста. Повірте, без покупок ще ніхто з рибалок звідти не вибирався… Але, англійці були далеко не єдиними в цій ніші риболовецького бізнесу і з середини 19-го століття лідерство в цій області перехопили скандинави. Те, що останні спрадавна заробляли морепродуктами собі на харчування і державний бюджет, не для кого секретом не є, хоч і левова частка цих самих морепродуктів з належною якістю йде на експорт.

Проте, останній факт не заважає Норвегії, зокрема, бути відносно лідируючим постачальником гачків для найрізноманітніших сфер рибальства.

А що ж до безпосередньо цього нехитрого пристосування, то про якість можна судити лише по одному параметру – вибор марки сталі. При правильному виборі, ваш гачок не буде ні м’яким, ні ламким, ні крихким, а його “жало” повинне витримувати розгибання мінімум на 30 градусів. Саме такі якості мають і японські гачки торгової марки Decoy. Усі ці дані можна прочитати на фірмовій упаковці.

Проте, не слід забувати, що без правильно підібраних гачків (залежно від того, на “кого йдете”), краще вирушати не на водойму, а… за грибами…